Класифікація насосів: за призначенням та галузевим застосуванням

Незважаючи на величезну конструктивну різноманітність насосного обладнання, найбільш логічною та фундаментальною є класифікація за принципом дії. Проте, для практичного вибору та експлуатації не менш важливою є класифікація за цільовим призначенням та галузевим застосуванням.

1. 1. Класифікація насосів за призначенням та застосуванням

Через універсальність багатьох типів насосів (наприклад, відцентрові можуть застосовуватися як у хімії, так і у водопостачанні), класифікація за призначенням не є строгою, але вона допомагає при технологічному підборі.

1.1. За галуззю техніки або виробництва:

Насоси отримують назву залежно від сфери їхнього кінцевого використання:

• Хімічні: спроектовані для агресивних середовищ, виготовлені з нержавіючих сталей або футеровані.
• Суднові: використовуються для баластних, осушувальних або пожежних систем на водному транспорті.
• Енергетичні (теплоенергетика): включають живильні (для подачі гарячої води в котли) та конденсатні (для видалення конденсату).

1.2. За прямою технологічною функцією:

• Дозувальні: об’ємні насоси (зазвичай плунжерні або мембранні) для точного контрольованого введення реагентів.
• Бустерні: використовуються для підвищення тиску або створення попереднього напору (наприклад, перед основним насосом).
• Змішувальні: спеціалізовані насоси, які одночасно перекачують і перемішують середовище.

1.3. За родом середовища, що перекачується:

Ця класифікація вимагає спеціального матеріального виконання проточної частини:

• Насоси для чистої води: виготовлені зі стандартних матеріалів (чавун, бронза).
• Нафтові / бензинові / скрапленого газу: мають підвищену герметичність та вибухозахист.
• Для кислих середовищ (сірчанокислотні): виготовлені з нержавіючих сталей або спеціальних сплавів.
• Для сумішей твердих частинок (абразивні):
  • Шламові (грязьові): для густих та забруднених стоків.
  • Піскові / землесоси: проточна частина виконана з твердих білих чавунів або має захисне покриття для зниження зносу.

Приклад: каналізаційні насосні станції (КНС) класифікують за призначенням (побутові/промислові), висотою підйому та конструкцією (заглибні чи сухі).

Класифікація за основними робочими параметрами

Будь-який насос також класифікується за його номінальними параметрами, які є визначальними для інженерних розрахунків:

• Номінальна подача (Q): Продуктивність насоса (м³/год або л/с).
• Номінальний напір (H): Створюваний тиск (м водяного стовпа).
• Номінальна корисна потужність (P): Енергія, передана рідині (кВт).

 

Класифікація насосних установок за видом енергії, що використовується

1. Насоси, що працюють від механічної енергії: переважна більшість насосів (відцентрові, гвинтові, поршневі). Їх об’єднує оборотність — здатність функціонувати як гідравлічний двигун.
2. Насоси, що діють від енергії рідини під тиском: використовують гідравлічну енергію додаткового потоку (наприклад, водоструминні насоси та гідротарани).
3. Насоси, що працюють від енергії стисненого середовища (пари, газу): Використовують енергію стисненої пари або повітря, що генерується окремими установками (ерліфти, парові інжектори).