Класифікація насосів

Доцільно виділити три ознаки насосів при класифікації за призначенням:

-по галузі техніки або виробництва (наприклад, судновий, хімічний, для енергосистем тощо)

-за прямим призначенням насоса  (бустерний, живильний, змішувальний, дозувальний   і т. п.)

– за родом рідини, що перекачується (нафтовий, бензиновий, сірчанокислотний, для морської води і т. п.)

Сама назва – насос, свідчить про спосіб його дії, заснований на всмоктуванні води.

Найбільш правильно в даний час визначити насос як машину для перетворення механічної енергії двигуна в енергію рідини, що перекачується. Це визначення виявляє енергетичну сутність цієї машини та ближче до фізичних процесів, що відбуваються в ній.

Таким чином, насоси є одним з найпоширеніших видів машин, причому їхня конструктивна різноманітність надзвичайно велика. Тому класифікація насосів за призначенням дуже скрутна. Найбільш логічною є класифікація, заснована на відмінностях у принципі впливу.

Один і той же тип насосів може експлуатуватися в різних технологічних процесах, це є підставою для класифікації їх за призначенням.

В основу класифікації поршневих насосів покладено їх конструкцію, призначення, умови роботи, а також властивості рідини, що перекачується.

Класифікація поршневих насосів проводиться в залежності від їх конструктивних особливостей і технологічного призначення.

Класифікація насосів за призначенням не може бути строгою, тому що одні й ті самі насоси застосовуються в енергетиці, водопостачанні, хімічному виробництві і т.д.

Наприклад, у теплоенергетиці всі відцентрові насоси поділяють такі групи:

1. насоси для чистої води;

2. конденсатні (для видалення конденсату з температурою до 393 К);

3. поживні (для подачі гарячої води до парових котлів);

4. насоси для кислих середовищ (з нержавіючих сталей);

5. насоси для подачі сумішей рідин та твердих частинок, у тому числі піскові, шламові (грязьові), земляні (землесоси), для зниження зносу проточна частина насосів виконана з конструкційних або твердих білих чавунів.

Каналізаційні насосні станції можна класифікувати за рядом ознак: призначення або довкілля, що перекачується, ролі в системі водовідведення, конструкції будівлі і складу споруд, висоті підйому рідини та ін.

Класифікація насосів за основними параметрами включає такі показники, як номінальна корисна потужність насоса, номінальна подача і напір.

В об’ємних насосах енергія та тиск підвищуються в результаті витіснення рідини із замкнутого простору тілами, що рухаються зворотно-поступально або обертально. Відповідно до цього за формою руху робочих органів їх поділяють на зворотно-поступальні (поршневі, плунжерні, діафрагмові) та обертальні, або роторні (шестеренні, гвинтові та ін.).

У динамічних насосах енергія та тиск рідини підвищуються під дією відцентрової сили, що виникає при обертанні лопатевих коліс (наприклад, у струминних та вихрових насосах).

По виду силової дії на рідину динамічні насоси поділяють на лопатеві та насоси тертя.

Найбільш поширеними динамічними насосами є лопатеві.

До цього виду насосів відносяться відцентрові та осьові.

Робота цих насосів заснована на загальному принципі – силовій взаємодії лопатей робочого колеса з потоком рідини, що обтікає їх потоком. Але механізм цієї взаємодії у відцентрових та осьових насосів різний, що, природно, призводить до істотних відмінностей у їх конструкціях та експлуатаційних показниках.

Велика кількість конструкцій насосів обумовлено різноманіттям завдань транспортуванням рідин, що зустрічаються у хімічній промисловості.